Інформація про участь у Всеукраїнській конференції «Книга і бібліотека в системі науково-інформаційного забезпечення університетської науки і освіти» за 2012 р.

Організатори проведення: кафедра бібліотекознавства і бібліографії та Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка

Пленарне засідання – 26 квітня, 14.00;
вул. Драгоманова,17,
Читальний зал періодики Наукової бібліотеки

Пленарне засідання конференції відкрив проректор з науково-педагогічної роботи Крохмальний Р.О. На пленарному засіданні виступили 8 доповідачів. Виступи були цікаві та змістовні. В другій половині дня учасники конференції працювали в двох секціях.

У першій секції: «Бібліотека ВНЗ в сучасному інформаційному середовищі: основні стратегії розвитку» обговорювали питання: інформаційно-бібліотечного забезпечення навчального процесу, інформаційних технологій в бібліотеках для користувачів з особливими потребами, про культурно-просвітницьку роботу в бібліотеках та інші.

Секція 2 «Проблеми історії бібліотечної справи: формування і засади
діяльності бібліотекознавців та бібліографів ХIХ-поч. XX ст.»

Керівник секції – доц. Крохмальний Р.О.
Секретар – ст. викл. Цвіркун І.О.

Праця другої секції була присвячена «Проблемам історії бібліотечної справи: формування і засади діяльності бібліотекознавців та бібліографів XIX – поч.XX ст.». Першим на засіданні виступив із доповіддю к. і. н., завідувач відділу бібліографії Олександр Володимирович Седляр з темою «Хрестоматія руської літератури Якова Головацького як інформаційний та освітній проект: плани та їх реалізація». В своїй доповіді він зазначив, що у житті Якова Головацького книга завжди займала вагоме місце. Тривалий час Я.Головацький працював над хрестоматією руської літератури. Доповідач докладно розповів про зміст цієї хрестоматії. Наприкінці, доповіді Олександр Седляр сказав, що Я.Головацькому вдалося сформувати хрестоматію, хоча Маркіяну Шашкевичу не дуже сподобався зміст цієї хрестоматії.

Наступну доповідь виголосила Ірина Олександрівна Цвіркун, заступник директора з наукової роботи Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. У виступі «Наукові контакти Степана Сірополка з бібліотекознавцями Львова» Ірина Олександрівна зазначила, що наукова спадщина бібліотекознавця тривалий час замовчувалась. З бібліотечних фондів був вилучений бібліографічно-книгознавчий доробок вченого. Творчі і наукові взаємини С.Сірополка були обширними, а зі Львовом в 20-30 рр. XX ст.. цілком закономірними і органічними. У Львові вийшла друком найвідоміша праця вченого у галузі бібліотечної справи « Короткий курс бібліотекознавства: історія, теорія та практика бібліотечної справи» (1924 року). Доповідач характеризує книгу та епістолярну спадщину вченого. Сучасні бібліотекознавці відзначають актуальність теоретичних та практичних напрацювань С. Сірополка у галузі бібліографії, його внесок в організацію бібліотечної справи та подвижництво у гуртуванні книгознавців діаспори.

У доповіді асистента Чирук Євангеліна Гордіївна «Українські народні читальні Галичини кінця ХІХ ст. у дослідженнях М. Павлика» до наукового обігу було залучено матеріали двох неопублікованих статей М. Павлика про народні читальні, що зберігаються у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника. В одній із статей М. Павлик окреслює передумови створення читалень, їх завдання, склад членів, джерела фінансування. Доповідач висвітлила головні питання щодо читалень Галичини, які вивчав дослідник: проблема приміщень, лекторів та лектури. В іншій статті М. Павлик подає список читалень Галичини, складений на підставі публікацій газети «Батьківщина» за 1881–1882 рр. У доповіді зауважено, що М. Павлик обстоював право дівчат і жінок на членство у читальнях. Окрему увагу приділено розкриттю значення, яке надавав М. Павлик галицьким читальням як мистецько-культурним осередкам для морального й інтелектуального розвитку українського народу у кінці ХІХ ст.

Діяльності читалень Товариства імені Михайла Качковського у світлі організаційно-методичної документації був присвячений виступ асистента Пугач Любов Юріївна. Доповідач зауважила, що уся діяльність Товариства імені Михайла Качковського здійснювалася згідно з чинними законодавчими актами. До переліку основних організаційних документацій належить: Статут Товариства імені М. Качковського, який розкривав мету і засоби Товариства, час діяльності, закріплював право на існування організації, зазначав умови членства, де було чітко розподілено обов’язки кожного з них. На підставі цього Статуту засновуються читальні Товариства та філії. Управляючі органи Товариства слідкували за виконанням і дотриманням членами основних засад нового Статуту. Відбулися зміни і в управлінні читалень, де брали активну участь 5 членів: голова, заступник голови, секретар, касир і бібліотекар. Власне, широкі функції, які були покладені на читальні мали допомагати у самоосвіті читачів, а проведені у них повчальні лекції, промови, концерти, театральні вистави, мали на меті доповнити урочисті моменти зібрань. Окремим розділом Статуту було задекларовано права читальні, котрі повинні були становити єдину цілісність із Центральним Товариством. Головне Управління Товариства імені М. Качковського залишало за собою право нагляду і контролю над діяльністю читалень. У обов’язки управління Товариства та читалень повинна була увійти книга протоколів засідань своїх та протоколів загальних зібрань. Кожна читальня підпорядковувалася спеціальним приписам (нормам) закону, який заключав детальні постанови щодо способу заснування та ведення справи такої народної читальні. Сюди належить «Закон о обществахъ (незаробковыхъ товариствахъ) від 27 жовтня 1932 р.». Також управлінням читальні велася так звана «Книга членів», у якій записувалися та реєструвалися члени читальні, їм присвоювався порядковий номер та група, за якими вони отримували членські картки. Скажімо, при надходженні матеріальної допомоги на діяльність читальні Товариства, гроші приймали на квитанційну книжку. Не останнє місце у введенні документації посідала Касова книга читальні, яку вів касир, вона була поділена на дві графи, у першій з них зазначався прибуток, у другій – розхід. Велася Книга протоколів у якій йшлося про засідання та дії управи читальні, зазначався перелік питань, які були винесені на обговорення, фіксувалися час засідання, дата. Проводилася також статистика у бібліотечній книзі, у якому був список членів та нумерація книг придбаних читальнею для своєї бібліотеки. Увага до організації діяльності Товариства з боку керуючих органів проявлялася також у творенні методичної документації. А саме: Інструкція для заснування читалень товариства ім. М. Качковського на території Польської Речі Посполитої (Статут від 2 серпня 1929 р.) Інструкції для читалень та філій Товариства імені Михайла Качковського, де задекларовувалося твердження про управління читальні та про видання обов’язкової особової нумерованої членської картки, з метою полегшення процедури голосування на зборах та перевірки владою чи є на зібраннях непрохані гості. Було заявлено, що у кожній читальні повинна була бути бібліотека. Бо, власне, вона – найважливіший інвентар читальні. Інструкція для Управи читалень ім. М. Качковського. У якій зазначалося положення про заснування читальні та її права існування. Ще однією методичною вказівкою є Інструкція Головної Управи Товариства ім. М. Качковського у Львові у справі ведення переліку книжок у бібліотеках читалень і філій Товариства. Як бачимо, із низки поданої документаційної бази, Товариство імені М. Качковського дуже чітко заявляло себе у тодішній спільноті, вело ґрунтовну роботу та обмірковано опиралося на видані законодавчі та організаційно-методичні рекомендації щодо своєї діяльності.

Доцент Демчук Наталія Романівна у своїй доповіді розкрила питання бібліопсихології на сторінках фахових періодичних видань початку XX століття. Доповідач зазначила, що І. Я. Каганов – відомий історик книги, книгознавець, літературознавець, засновник першого в Харкові Клубу любителів книги і Клубу екслібристів, автор монографії «Українська книга ХVII– ХVІІІ ст.» (Харків, 1960) досліджував проблеми психології читання художньої літератури, наголошував, що вивчення книги, яке є метою книгознавства, можливе лише при обліку і аналізі читацького сприйняття, обґрунотовуючи вивчення читача як книгознавчу проблему, він доводив важливість дослідження читача представниками різних галузей знань: бібліотекознавцями, бібліографами, психологами, літературознавцями, соціологами і, звісно, книгознавцями.

На сторінках фахової книгознавчої періодики початку XX ст. проблему бібліопсихології досліджували бібліотекознавці, психологи, літературознавці, і, звісно, книгознавці. Предметно тема окреслена у двох аспектах – у межах дискусій «Психологія і бібліотечна праця» та «Психологія читача та читання». Зокрема, Петро Андрійович Зленко, автор циклу матеріалів «Українські приватні бібліотеки», у журналі «Книголюб» подав статтю «Психологія бібліотекаря». Учений-енциклопедист, культуролог, філософ, літературознавець, лінгвіст, славіст, дослідник української і слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов'янської духовості Дмитро Іванович Чижевський належав до "Українського Т-ва Прихильників Книги", що існувало в Празі, та був учасником слов'янського з'їзду бібліотекарів і бібліофілів, на сторінках цьогож часопису представив розвідки «Психологія і бібліотечна справа», "До психології читача і читання". Науковець, зокрема, проаналізував основні риси процесу читання та запропонував поділяти читачів відповідно до особливостей та форм читання. Етнопсихолог Яким Якимович Ярема подав узагальнюючу розвідку «Психологічна характеристика професії бібліотекаря». Український бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, геополітик, історик і мемуарист Левко Устимович (Юстимович) Биковський на сторінках часопису «Українське книгознавство» представив працю “Книговживання”. Свою концепцію науковець підпорядкував послідовній розробці проблем, що дозволяють виявити соціологічні та психологічні аспекти функціонування книги.

Асистент Білоусова Роксана Зіновіївна висвітлила роль дисципліни «Книгознавча спадщина Івана Франка» – у ціннісно-орієнтаційному становленні студента-бібліотекознавця. У доповіді зазначено мету та завдання курсу. Окреслено основні книгознавчі напрями діяльності Івана Франка, зокрема книжкова пам’ятка у творчому та науковому доробку вченого, бібліографічна діяльність, бібліотечна діяльність та його погляди на бібліотечну справу, участь І.Франка в організації громадських бібліотек і читалень, зв'язок науковця з українськими та польськими товариствами, що утримували власні книгозбірні, а також видавничу діяльність та історію створення та упорядкування особистої книгозбірні І.Франка.

Вивчаючи спадщину Івана Франка, студенти повинні усвідомлювати, беззаперечний внесок у національну культуру і надбання України, зокрема у бібліотечну справу, бібліографію та книгознавство. А для наслідування є ціннісними такі якості великого Каменяра, як саморозвиток, удосконалення моральних якостей і способу життя, наявність сильної волі, любов до свого народу і незламність у відстоюванні національних інтересів.

Навчальна дисципліна спрямована на осмислення студентами місця і ролі багатогранної книгознавчої діяльності Івана Франка на розвиток української культури і науки.

Учасники секційного засідання взяли участь у цікавій і змістовній дискусії.