Про сучасні тенденції читання книг в Україні

За підсумками дослідження Research & Branding Group, частка українців-читачів з кожним роком зменшується, а нині сягає менше половини. Президент Української асоціації книговидавців Олександр Афонін стверджує, що читає не більше  третини українців. Зникають книжкові магазини та бібліотеки. Як зупинити цей процес? Тим більше, що українці все-таки читають, хоч і менше, порівняно з кінцем 1990-х років.

Фахівці пов’язують таке явище з недостатньою увагою влади до проблем книговидання і збіднінням населення. До того ж, нині в українських родинах немає «культу читання», підлітки і діти шукають нових знань, героїв, інформації не у книжках, а в інтернеті, констатує Олександр Афонін. Йдеться, звичайно, не про електронні книжки, які молодим українцям заміняють друковані видання.

Президент Львівського форуму видавців Олександра Коваль у розмові з «Радіо Свобода» додала, що така ситуація ставить книговидання на межу виживання, оскільки продаж книг катастрофічно знижується. За її словами, абсолютна більшість книговидавців зіткнулись зі зменшенням попиту на книгу.

Віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних і соціальних питань В’ячеслав Кириленко на нараді з проблем видання і розповсюдження книг повідомив, що за кількістю назв і за кількістю примірників українська книга «стає більш могутньою».

Згідно з даними, які навів урядовець, минулого року в Україні видано до 16 тисяч назв українських книг, накладом понад 54 мільйони екземплярів. Це становить трохи більше однієї книги на одного українця, що не можна вважати задовільним. За словами Кириленка, середній європейський стандарт становить 12-14 екземплярів книг і брошур на одного громадянина.

Також віце-прем’єр занепокоєний тим, що до 90 відсотків ринку розповсюдження книг, здебільшого художньої літератури, контролює Росія. Відтак, українці потрапляють під вплив російської пропаганди, котра використовує для своїх цілей серед іншого і літературу.

Чимало експертів вважає, що в українців є потреба повернутись до книги, і що незабаром читання увійде в «щоденний раціон» життя пересічного українця. І цьому посприяє, серед іншого, популяризація книги, літератури і модернізація бібліотек, переконана ініціаторка створення «Бібліотеки Майдану» Анастасія Макаренко. Минулоріч у центрі Києва, в «Українському домі», волонтери організували бібліотеку, яка стала одним з інтелектуальних центрів Революції гідності.

Українці, які не в змозі купити книгу, відвідують бібліотеки. Принаймні, коли мова іде про невеликі населені пункти, де бібліотеки перетворились на центри, де можна і книжку чи газету почитати, і з допомогою інтернет отримати потрібну інформацію. Так, за даними Української бібліотечної асоціації, для багатьох населених пунктів бібліотека – це комунікаційний центр, а не лише «будинок-читальня», як за радянських часів.

Ще одна тенденція, яку відзначили бібліотекарі і продавці книгарень – це так зване «родинне читання».

Українці найчастіше обирають для читання дитячу художню літературу, друге місце посіли історичні романи і прикладна література. Ще чимало українців читають пригодницьку, любовну і детективну літературу. Фантастика, містика та жахи, енциклопедична і довідкова література нині особливим попитом не користується, відзначають фахівці.

Детальніше:  http://www.radiosvoboda.org/content/article/26818254.html

 

За матеріалами «Радіо Свобода»