Звітна наукова конференція за 2014 рік

05 лютого 2014 року в рамках проведення Звітної наукової конференції Університету за 2014 рік було проведено засідання підсекції БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА, БІБЛІОГРАФІЇ та ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Учасники підсекції виступили з доповідями.

Доц.Крохмальний Р.О. в мультимедійній доповіді «Особливості організації навчального процесу з використанням ІКТ» порушив питання наповнення навчального процесу сучасними засобами комунікації, впливу  інформаційних технологій на  процес підготовки бібліотечних фахівців. Окремо було акцентовано увагу на новітніх світових тенденціях освіти, викликах цифрової епохи і питанні зацікавлення студентів інтернет-формами засвоєння навчального матеріалу. Досвід британських та індійських колег став цікавою ілюстрацією означених питань. Запропонована експлікація  проблем спричинила активне обговорення.

Доц.Демчук Н.Р. у доповіді «Бібліопсихологічний потенціал тексту електронних видань» представила концепцію бібліопсихологічного потенціалу електронних видань. Дослідник, зокрема, зазначила, що віртуальна інтерактивна структура електронних видань оптимально відбиває особливсті мислення і комунікації сучасних реципієнтів, зміну характеру взаємодії їхніх когнітивних систем, оскільки враховує інтервербальні зв'язки тексту й іконічного знаку, особливості вербальної та символьної екфорії інформаційного поля, множинні траєкторії, що забезпечують створення виключно індивідуальної мнеми засобами інтервербальної уваги, інтуїції, пам’яті, уяви, аперцепції.

У доповіді “Еволюція поглядів на бібліографічний пошук у бібліографознавстві” доц.Г.Г.Біловус здійснила спробу окреслити генезу поняття “бібліографічний пошук”. Доповідач наголосила, що на шляху до свого сучасного розуміння термін зазнав суттєвого еволюціонування. На підставі огляду праць вітчизняних та зарубіжних бібліографознавців Г. Біловус констатувала, що початок формування заанонсованого поняття у бібліографознавстві припадає на середину XIX століття. Окремо закцентовано на засадничих концепціях науковців щодо становлення термінологічного інструментарію бібліографознавства, зокрема трактування терміна “бібліографічний пошук”, методики бібліографічного пошуку, а також вагомого внеску науковців-бібліографів М. Ульянинського, Є. Шамуріна, П. Беркова, О. Коршунов, Г. Швецової-Водки, І. Моргенштерна та ін. у розробку теоретичних напрацювань у цьому напрямі Новітні розробки О. Гречихіна, М. Нещерет, І. Галєєвої засвідчують трактування бібліографічного пошуку як різновиду інформаційного. Доповідач підсумувала, що проблема пошуку (й бібліографічного зокрема!), використання отриманої інформації – одна з найактуальніших у сьогоденні і тому вимагає подальших ґрунтовних досліджень.

Проаналізувавши у доповіді «Книжкові серії українських видавництв у Австро-Угорщині перших десятиліть ХХ ст.» книжкові серії товариства «Просвіта», Руського педагогічного товариства, Галицької накладні Якова Оренштайна, Українсько-руської видавничої спілки та ін., у яких видавалися художні твори класиків і знаних письменників (Т. Шевченка, М. Вовчка, Л. Українки, І. Франка, В. Шекспіра, А. Міцкевича, Ґ. Ібсена та ін.) і дебютували окремими виданнями молоді поети і прозаїки (Є. Ярошинська, О. Кобилянська, О. Омелянка-Березинська, К. Малицька та ін.), к.ф.н. Л. Б. Сирота розкрила особливості української друкованої продукції 1900 – 1914 рр. у Галичині. Особливу увагу звернула на тогочасну оцінку творів жінок, дизайн обкладинок книжок, бібліографічнi данi на обкладинках і титулах, ілюстративний матеріал до текстів, рекламні повідомлення тощо.

Ст.викл. Л. Ю. Пугач виступила з темою «Контакти Товариства імені Михайла Качковського з Америкою та Канадою» Доповідач зазначила, що поодиноке листування на кшталт «Призыв до родных земляковъ въ Америцѣ» та інформація про «Отъѣздъ делегатовъ О-ва им. Мих. Качковского въ Америку», що збережена на сторінках часопису «Наука» дозволяє простежити спроби налагодження контактів місцевих представників та членів Товариства імені Михайла Качковського з с. Передримихи Великі Жовківського повіту із американськими земляками. Вони зверталися з великим проханням у допомозі створення нового власного приміщення читальні, яка б могла залучати молодь до культурно-освітніх заходів, зокрема до читання книг та проведення тематичних вечорів, а також і у культурно-мистецькому напрямку, організовуючи таким чином аматорські театральні та хорові гуртки. Як зазначається у часописі «Наука», 26 грудня 1928 р. зі Львова до Америки виїхали два делегати: З. М. Медицький та М. С. Цебринський, які мали представляти інтереси не лише самого Товариства імені Михайла Качковського, але й інших центральних товариств, як-от: Руська Школа, Ставропігійський інститут, банк «Защита земли» та ін., які уповноважили делегатів відповідними дорученнями, оскільки вважали, що центральні народні Товариства та організації об’єднували собою усю Галицьку Русь та Лемківщину, Перемишлянщину, Львівщину, Волинь, Покуття, Поділля. Основним гаслом, з яким мали приїхати делегати до Америки – об’єднання духом, злагодою, солідарністю усіх представників народної діяльності не зважаючи на кордони. Очікуючи таким чином, братської моральної та матеріальної підтримки земляків.   Товариство імені Михайла Качковського також покладало надії на повернення коштів зі своїх видань, а саме: календарів, книжечок освітнього спрямування, часопису «Наука», які були надіслані землякам-емігрантам доволі давно, кошти з яких до цього часу так і не надійшли до Центрального Виділу Львова. Оскільки сума, що вимірювалася кількома тисячами доларів значно б розширила видавничу діяльність Товариства, а також  своїми новими доробками спричинилася б й до поширення освіти і на «Американській Русі». На превеликий жаль, результати поїздки не були опубліковані.

У доповіді «Web-сайт як засіб відображення інноваційної діяльності бібліотек: з досвіду дитячих бібліотек України» асистент Білоусова Р.З. зазначила, що розвиток новітніх інформаційних технологій вимагає від бібліотек надання нових видів інформаційних послуг. Бібліотечні сайти стають невід’ємною складовою іміджу сучасної бібліотеки, а також інструментом управління інформаційними потоками. Бібліотечні сайти покликані задовольняти загальні, особливі та індивідуальні потреби користувачів, активно розвивати кумулятивну, інтеграційну і комунікаційну функції бібліотек. Основну увагу доповідач зосередила на розгляді основних завдань дитячих бібліотек, як-от: реалізувати права дитини на доступ до інформації і знань, адаптувати її до потреб інформаційного суспільства, навчити її здобувати та використовувати в процесі навчання та самоосвіти. Білоусова Р.З. наголосила, що Web-сайти дитячих бібліотек відкривають перед дітьми нові можливості отримання інформації і нові способи навчання.

         У доповіді також було проаналізовано проблеми створення та інформаційного наповнення Web-сайтів дитячих бібліотек України, зокрема зроблено порівняльний аналіз обласних бібліотек для дітей Львова, Миколаєва, Кіровограда та Херсона.

У доповіді «Державні програми розвитку бібліотек України»  ст.викл. Цвіркун І. О. проаналізувала низку державних цільових програм та ефективність їх реалізації. Зокрема, програми: розвитку НБУВ, поповнення бібліотечних фондів, розвитку краєзнавства, підтримки та розвитку читання. Особливу увагу звернула на стан реалізації державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека-ХХІ»  і  незатверджений проект: «Концепція розвитку бібліотечної справи України до 2020 р.», розроблений Секцією директорів ОУНБ УБА ще у лютому 2013 р. Доповідач зазначила, що попри велику потенційну ефективність державних програм як важливого інструменту державної бібліотечної політики, відсутність єдиних законодавчих вимог до формування, затвердження та реалізації державних цільових програм, не дає бажаних ефективних результатів.

Асист. Чирук Є. Г. виступила із доповіддю «Роль Михайла Павлика у формуванні фонду бібліотеки НТШ». Доповідач висвітлила діяльність М.Павлика на посаді бібліотекаря НТШ (жовтень 1897 р. – грудень 1904 р.), зокрема окреслила його внесок в організацію фонду бібліотеки. Так бібліотекар здійснював технічну обробку книжок, ведення інвентарю та каталогу, розстановку та переміщення книг, проводив перевірку фонду. М. Павлик вів ретельний кількісний облік книговидачі, у тому числі на абонемент, а також користувачів бібліотеки. Бібліотекар також вважав за доцільне клопотати у Виділу товариства про місячну квоту на оправу книг, відповідне приміщення для бібліотеки та читальні тощо. Доповідач акцентувала, що за часи праці М. Павлика бібліотека НТШ розпочала міжнародний книгообмін.

Доц. Колосовська О. М. у доповіді «Бібліофільські ініціативи Митрополита Андрея Шептицького»  наголосила на розумінні Митрополитом – людиною великої особистої культури та грунтовної європейської освіченості – значимості і вартісності пам’яток давнини, рівно ж як дієвої участі у їх колекціонуванні, формуванні та опрацюванні зібрань.  Зазначила, що в історії збирацтва книжкових пам’яток загальновизнаною є ініціатива і подвижництво Митрополита у творенні Церковного (згодом Національного) музею у Львові, де була сформована колекція добірних взірців української книжності. Розкрила  заслугу Андрея Шептицького у творенні книгозбірні «Студіону», яка, за задумом Митрополита, організовувалася як наукова установа, чиїм завданням було сприяння у поширенні знань, розвитку освіти і культури, а основою її бібліотечних фондів стала частина власної бібліотеки Митрополита. У запропонованому рефераті здійснено огляд колекції стародруків з книгозбірні «Студіону», передовсім кириличних. У поле зору дослідження вони потрапили під час виявлення і опрацювання історичних колекцій галицьких бібліотек, що були сформовані у галицькому регіоні з кінця XVIII – у першій половині XX ст. З початку 1940-х рр. бібліотеки були централізовані у Львівській академічній бібліотеці (нині – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника , а зібрання стародруків перестали ідентифікуватися як самостійні колекції. Шляхом перегляду книг de visu у фондах ЛННБ було виокремлено більше чотирьохсот стародруків кириличним шрифтом, провенієнційні знаки яких вказували на власність митрополита та приналежність до «Студіону». Навіть  побіжна найзагальніша характеристика виявлених стародруків засвідчує непересічну вартість колекції, презентацію якої представила доповідач.

Диспетчер деканату заочного навчання Мурин Г. А. виступила із доповіддю на тему: Інформаційне забезпечення професійних потреб фахівців бібліотечної галузі: досвід і перспективи діяльності Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка”. Доповідач зазначила, що задоволення потреб фахівців бібліотечної галузі є надзвичайно важливим в роботі Наукової бібліотеки (НБ), оскільки вона є Mетодичним центром бібліотек вищих навчальних закладів Західного регіону України, до складу якого входять 34 бібліотеки, у тому числі 14 бібліотек м. Львова. НБ також є основною інформаційною базою для викладачів та студентів кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, котра готує бібліотечних фахівців. Тому при науково-методичному відділі існує Кабінет бібліотекознавства. Підручний фонд Кабінету бібліотекознавства налічує 660 книг та 14 назв фахових періодичних видань. Працівники Кабінету бібліотекознавства ретельно відбирають літературу та поповнюють його новими підручниками, посібниками, періодичними виданнями на основі результатів моніторингів інформаційних потреб викладачів та студентів кафедри.  Актуальні видання з питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії та інформаційних технологій, які відсутні в бібліотеці, скануються та розміщуються у Віртуальному читальному залі, який є локальним електронним ресурсом НБ (створений у 2013 р.) та нараховує 1357 документів. З метою якісного, швидкого та оперативного задоволення інформаційних портеб бібліотечних фахівців необхідно розширити сервісні послуги в онлайн-середовищі Наукової бібліотеки:

  • на сайті Наукової бібліотеки у розділі “науково-методична робота” створити віртуальну консультацію;
  • для обговорення актуальних питань бібліотечної діяльності та прийняття практичних рішень важливо започаткувати “Форум бібліотечного фахівця” (у підрозділі “Львівське зональне методичне об’єднання”).

У підсумку відбулося цікаве обговорення, яке засвідчило широкий спектр наукових зацікавлень і часом емоційні рефлексії доповідачів. Учасники конференції поділились  міркуваннями щодо перспектив майбутніх наукових досліджень.